January

17 січня. Мороз -15 мене не зупиняє вийти з дому, бо я домовилася на свій перший урок з гончарства. Їхала я цілеспрямовано знайомитися з майстром, домовлятися про випал і дізнаватися де брати глину, бо план був ліпити вдома і возити на випал.

September

Після першого уроку я зрозуміла, що коло - це доволі тривалий час на навчання, а мені ж кортить тут і зараз, тож навчатися буду поки що ручним технікам, бо вдома у мене є багато часу для цього.Але після півроку домашніх розваг я підхоплюю імпульс з поля, що я все ж таки дуже хочу опанувати гончарне коло.Восени купую своє перше коло, і ступаю на шлях розвитку в цьому напрямку.

April

Навесні проводжу разом зі своїм вчителем перший майстер-клас 🥰

August

У лютому народжується синочок. Перші півроку все моє натхнення присвячувалося йому. А одного дня у серпні я йшла парком, малий спав у візочку, йому виповнилося піврочку, і у мене щось всередині як зжалося.. Я зрозуміла, що я не можу без глини. Прийшла додому і дістала свої запаси глини, які натаскала до пологів. В той день у моєї справи почалося нове життя після довгої паузи. 

January

У січні до мене постукала в дірект одна дивовижна жінка. Вона замовила велику партію посуду. Своєї майстерні у мене тоді ще не було. Я не довезла половину коробки до випалу. Воно побилося. До випалу роботи дуже крихкі. Я відкрила коробку, побачила це, підняла очі на майстра і сказала: "я замовляю піч"

September

Зібрати піч займає час.. Але от мені пише майстер, що готово. А у мене ані студії, ані жодної ідеї де цю піч поставити. Тож я попитала в материнській спільноті, і одна жінка, яка проводила англійську для малюків відгукнулася поставити піч у неї. Потім все так закрутилося, що ми разом з нею опинилися в приватному ліцеї по сусідству, який непотрібні для навчання кабінети здавав в оренду. Там я і оселилися на три роки. Це місце стало моєю першою майстернею.

September

Після ковіду у мене стався ще один переломний момент. В один день я відчула що мені стало тісно в маленькій кімнаті. Моїм гостям стало тісно. Я можу і хочу проводити мк для більших компаній, бо це дуже прикольно і весело. І хочу, щоб нам всім було просторо та комфортно. Тож я взяла і переїхала у велике приміщення, змінив 20 метрів на 200. З глибини району до метро. Мені так подобалося це приміщення! Я досі за ним сумую. Мої гості там теж кайфували. І то був неймовірний період, сповнений чудових моментів, вражень, відкриттів!

April

Коли почалася війна, я з сином виїхала в Польщу. Перший місяць я старалася якось віднайти себе, багато гуляла, спала, відновлювалася і міркувала як перечекати цей страшний час з користю для себе та людей. За перший місяць я вже трошки смекнула по-польську і вирішила шукати місцевих керамістів. Думала наймуся помагати. Але ніхто не взяв)) і слава Богу! В сусідньому містечку, за 35 км від мого місця, я знайшла великий магазин для керамістів. Там я познайомилася з пані Агнешкою, яка розуміла чомусь мій україно-польский спіч. Вона мене дуже гарно проконсультувала, розказала де можна випалювати, познайомила з неймовірними людьми, і я натхнена поїхала назад. Ура! Я вертаюся до початку: ліплю вдома, вожу на випал. Краще ніж нічого.

May

Раз я свозила на випал. Зрозуміла що не моє. Домовилася з власником бази де ми жили, щоб поставити піч у нього. Купила піч і коло. Я не вмію long story short, але я стараюся 😂

September

В сараї бази немає опалення. Наступає осінь. До мене підступає відчай. Щось треба робити. І дуже швидко. На той момент з бази поїхали вже майже всі наші. І мені теж дуже хотілося в Україну, сумувала дуже. Тож я вирішила їхати у Львів, бо тут були родичі і знайомі. Піч і коло я продала, і вирушила в нову подорож.

October

Ми вже близько до сьогодні, ще трошки 🙈 Львів мене зустрів дуже тепло. Я одразу знайшла квартиру, і приміщення для студії знайшлося дуже швидко. Потім ми перевезли майже всі речі і обладнання з Харкова у Львів, і вже в грудні я почала збирати групові майстеркласи. Так ми протусили тут два роки. Щотижневі групи, багато гостей, творчості, стільки неймовірного посуду ми створили разом! Але ж шлях героя, пам'ятаєте? Мені обов'язково стикнутися з новими викликами, бо інакше кисло живеться.

June

На початку літа до мене докотилася інформація, що Etsy поновив можливість реєстрації нових магазинів для України. Я чекала на це три роки! А про магазин там я мріяла від самого початку мого керамічного шляху. Але то я не була готова, то часу не вистачало. Думала і з Польші відкривати, але спеціалісти застерегли, що релокація потім складна процедура. Тож раніше не складалося. А зараз! Зараз інша справа. Все легально! Тож я взяла і відкрила його. Роботи по ньому було багато, і все літо того року я займалася цим.

January

Після новорічного марафону мені хотілося перепочити. Я відпочиваю на одинці створюючи щось, ліплю в своє задоволення. Місяць я ліпила різний посуд в тиші. Думала я здебільшого про те, що Etsy - це чудово, але ж як зігріти своєю увагою своїх, українців? Як запорпонувати вам мої роботи? Мені іноді приходять повідомлення про "можливо у вас є десь портфоліо, де можна подивитися детальніше на мої роботи?" І я почала думати про сайт. Сторіс інстаграм мене давно не задовольняли для цього. А зараз ще й ходить інфа, що хайлайти приберуть кудись. Тож висновок очевидний. Треба одразу робити нормально. Тобто сайт.

April

Зараз завершується етап розробки та наповнення. То зайняло майже три місяці. Я зробила дуже багато всього. Зараз озираюся, і просто в шоці. І так, це новий дракон для мене і мого шляху, якого я перемогла. Зустрічайте моє нове творіння! Мій онлайн-магазин 🥰

?

Далі буде 😁 мені самій неймовірно цікаво...