Історія бренду CooCoo Store
Розмістити 11 років в кілька рядочків буде складно, але я спробую 🙈
Історія бренду CooCoo Store - це класичний мономіф.
Можливо Ви чули про Джозефа Кемпбелла, який помітив, що майже всі історії, казкові, сценарні, архетипічні - мають дуже схожу одна на одну рису. В усих є спільне те, що вони описують шлях героя.
У CooCoo Store є головний персонаж. Це я, Ірина, яка пише ці рядочки зараз.
По класиці, головний герой стикається з труднощами, які пробуджують його і мотивують відправитися в подорож, шлях, на якому герой має надію впоратися з ними. Зустрічає умовного дракона, перемагає його, віднаходячи в собі щось нове, або це нове розвиває, щоб перемогти, перемагає і йде далі, або вертається новою людиною. Якщо коротко, то це так.
Про те як я дійшла до кераміки є окремий пост. А тут я хочу поділитися саме шляхом у кераміці. Від першого уроку до сьогодні.
17 січня 2014. Мороз -15 мене не зупиняє вийти з дому, бо я домовилася на свій перший урок з гончарства у Діми Єрмоли. Їхала я цілеспрямовано знайомитися з майстром, домовлятися про випал і дізнаватися де брати глину, бо план був ліпити вдома і возити на випал.
Після першого уроку я зрозуміла, що коло - це доволі тривалий час на навчання, а мені ж кортить тут і зараз, тож навчатися буду поки що ручним технікам, тому що вдома інші техніки не зручно прямо сильно, і вдома у мене є багато часу для цього.
Але вже після півроку домашніх розваг я підхоплюю імпульс з поля, що я все ж таки дуже хочу опанувати гончарне коло. Прямо хочеться гірше ніж болить. Восени я купила своє перше коло, домовилася про те, щоб воно стояло в студії Діми, а я за можливості буду приходити і відточувати свої навички. То було дуже цінно для мене, бо він мені підказував терпляче, поправляв руки, які у мене явно не з плечей були тоді 😁 і мені його підтримка дуже допомогла робити перші кроки, і навіть значно просунутися.
Навесні 2015 я провела разом зі своїм вчителем перший майстер-клас 🥰 Дівчатка в інстаграм писали, запитували, просили провести щось подібне, тож ми і провели. Звичайно я тоді й гадки не мала, що я потім всю свою діяльність сфокусую на майстер-класах. Тоді це була разова акція. Ми потусили, я познайомилася з новими дивовижними людьми, і це було дуже цікаво та натхнено. Весна, чарівний центр любого Харкова, гілочки з квітами на столі. Та на той момент мені було достатньо одного разу, щоби просто спробувати і отримати свій досвід.
У лютому 2016 народжується синочок. Перші півроку все моє натхнення присвячувалося йому. І ліпкою я не займалася. А одного дня у серпні я йшла парком, малий спав у візочку, йому виповнилося піврочку, і у мене щось всередині як зжалося.. Я зрозуміла, що я не можу без ліпки. Прийшла додому і дістала свої запаси глини, які натаскала до пологів. В той день у моєї справи почалося нове життя після довгої паузи.
У січні 2017 до мене постукала в дірект одна дивовижна жінка. Вона замовила велику партію посуду. Своєї майстерні у мене тоді ще не було. Я зробила її замовлення, вклала в коробочку, як це завжди робила і повезла в студію вчителя на випал. Я не довезла половину коробки. Воно побилося. До випалу роботи дуже крихкі. Я відкрила коробку, побачила це, підняла очі на майстра і сказала: "я замовляю піч"
Зібрати піч потребує часу.. Я чекала, і продожувала возити свої роботи туди-сюди. У серпні 2017 мені пише майстер, що готово. А у мене ані студії, ані жодної ідеї де цю піч поставити. Пішла шукати. Я попитала в материнській спільноті, і одна жінка, яка проводила англійську для малюків відгукнулася поставити піч у неї. Потім все так закрутилося, що ми разом з нею опинилися в приватному ліцеї по сусідству, який непотрібні для навчання кабінети здавав в оренду. Там я і оселилися на три роки. Це місце стало моєю першою майстернею.
Після ковіду у мене стався ще один переломний момент. В один день я відчула що мені стало тісно в маленькій кімнаті. Моїм гостям тісно. Я можу і хочу проводити мк для більших компаній, бо це дуже прикольно і весело. І хочу, щоб нам всім було просторо та комфортно. Тож у вересні 2020 я взяла і переїхала у велике приміщення, змінив 20 метрів на 200. З глибини району до метро. Мені так подобалося це приміщення! Я досі за ним сумую. Мої гості там теж кайфували. І то був неймовірний період, сповнений чудових моментів, вражень, відкриттів та досягнень!
Коли почалася війна, я з сином виїхала в Польщу. Перший місяць я старалася якось прийти у себе, багато гуляла, спала, відновлювалася і міркувала як перечекати цей страшний час з користю для себе та людей. За перший місяць я вже трошки смекнула по-польську і вирішила шукати місцевих керамістів. Думала наймуся допомагати. Але ніхто не взяв)) і слава Богу! В сусідньому містечку, за 35 км від мого місця, я знайшла великий магазин для керамістів. Там я познайомилася з пані Агнешкою, яка розуміла чомусь мій україно-польский спіч. Вона мене дуже гарно проконсультувала, розказала де можна випалювати, познайомила з неймовірними людьми, і я натхнена поїхала назад. Ура! Я вертаюся до початку: ліплю вдома, вожу на випал. Краще ніж нічого.
Раз я свозила на випал. Зрозуміла що не моє вже. Та й 35 км в одну сторону... Така поїздка займала весь день. Тому що дві пересадки і розклад потягів не завжди співпадав з автобусами. Тож я домовилася з власником бази де ми жили, щоб поставити піч у нього. І купила собі піч і коло. Я не вмію long story short, але я стараюся 😂
В сараї бази немає опалення. Наступає осінь. До мене підступає відчай. Щось треба робити. І дуже швидко. Шукали місце на базі всередині, але варіантів не було. А ще на той момент з бази поїхали вже майже всі наші. І мені теж дуже хотілося в Україну, сумувала дуже. Тож я вирішила їхати у Львів, бо тут були родичі і знайомі. Піч і коло я продала, і вирушила в нову подорож. До Львову.
Ми вже близько до сьогодні, ще трошки 🙈
Львів мене зустрів дуже тепло. Я одразу знайшла квартиру, і приміщення для студії знайшлося дуже швидко. Потім ми перевезли майже всі речі і обладнання з Харкова у Львів, і вже в грудні я почала збирати групові майстеркласи. Так ми протусили тут два роки. Щотижневі групи, багато гостей, творчості, стільки неймовірного посуду ми створили разом! Але ж шлях героя, пам'ятаєте? Мені обов'язково стикнутися з новими викликами, бо інакше кисло живеться 🥴
На початку літа 2024 до мене докотилася інформація, що Etsy поновив можливість реєстрації нових магазинів для України. Я чекала на це три роки! А про магазин там я мріяла від самого початку мого керамічного шляху. Але то я не була готова, то часу не вистачало. Думала і з Польші відкривати, але спеціалісти застерегли, що релокація потім складна процедура. Тож раніше не складалося. А зараз! Зараз інша справа. Все легально! Тож я взяла і відкрила його. Роботи по ньому було багато, і все літо того року я займалася цим.
Після новорічного марафону мені хотілося перепочити. Я відпочиваю на одинці створюючи щось, ліплю в своє задоволення. Місяць я ліпила різний посуд в тиші. Думала я здебільшого про те, що Etsy - це чудово, але ж як зігріти своєю увагою своїх, українців? Як запорпонувати вам мої роботи? Мені іноді приходять повідомлення про "можливо у вас є десь портфоліо, де можна подивитися детальніше на мої роботи?" І я почала думати про сайт. Сторіс інстаграм мене давно не задовольняли для цього. А зараз ще й ходить інфа, що хайлайти приберуть кудись. Тож висновок очевидний. Треба одразу робити нормально. Тобто сайт з корзиною, щоб моїм любим дівчаточкам було зручно.
Кожен крок вперед у мене супроводжувався певної міри кризою всередині, коли як є не найс. І треба щось міняти. Саме тому мені спало на думку провести аналогію з мономіфом. Інколи це були перешкоди зовнішні, як та коробка робіт не доїхавших до печі. Інколи вони були внутрішні, як той момент коли мені різко стало не ок, що мої гості штовхаються, і нам мало місця. У самурая нема мети, є тільки шлях. Цей шлях безкінечний. Куди він веде - таємниця світобудови, та головна задача на цьому шляху - гарненько розважитися по дорозі та насолодитися краєвидами.
Зараз завершується етап розробки та наповнення сайту. То зайняло майже три місяці. Я зробила дуже багато всього. Зараз озираюся, і просто в шоці. І так, це новий дракон для мене і мого шляху, якого я перемогла. Зустрічайте моє нове творіння! Мій онлайн-магазин 🥰
Далі буде 😁 мені самій неймовірно цікаво...